УРОК

Випадні голосні о, е(Беглые гласные о,ге): день — дня, сон — сну, українець— українця, білок— білку, учень — учня

В основах украинских существительных при склонении может происходить чередование гласных о, ес нулем звука (и, следовательно, отсутствием буквы).

(по) дню

Н. сон сни и сон сны

Р. сну снів сна снов

Д. сну снам сну снам

Зн. сон с ни сон сны

Ор. сном снйми сном снйми

М. (у) сні снах сне снах

(по) сну

Примітка: Напомним, что у украинских и русских неодушевленных существительных, подобных приведенным выше, форма вин. п. совпадает с формой им. п.

Однако далеко не во всех украинских словах, родствен­ных с русскими, при склонении происходят одинаковые изменения основ с гласными о или е. При образовании форм таких слов нужно быть особенно внимательными. Вот некоторые из них:

лоби

лобів

лобйм

лоби

лобами

лобйх

роти

ротів

ротйм

роти

ротйм и

ротах

рот

рота

роту

рот

рот ом

роті

роту

Н.

а также:

лоб лбы лба лбов лбу лбам лоб лбы лбом лбйми лбу лбах

рот рты рта ртов рту ртам рот ' рты ртом ртйми рту ртах рте

(по) лёву Кл. лёве лёви

Примітка: В украинском языке при склонении слова лев как имени собственного (Лев Толстой) допустимы два варианта основы: с бег­лым е (Льва Толстого) и с сохранением е в формах косвенных падежей (Лёва Толстого). Слово же сон в значении «название растения» (сон- травй) при склонении не утрачивает гласный о (нарвйти сбну) в отли­чие от слова сон, обозначающего состояние человека либо следствие такого состояния (бйчити уві сні).

В некоторых же украинских словах, родственных с рус­скими, наоборот, наблюдается беглое е, в то время как в основах русских слов при склонении гласный е сохраня­ется. Ср.:

Н. мййстер Р. мййстра Д. мййстру Зи. мййстра,

Ор. мййстром М. (на) мййстрі (по) мййстру Кл. мййстре ИЛИ майстри

майстрів

майстрйм

майстрів

майстрйми

майстрйх

майстри мастер

мйстера

мйстеру

мйстера

мйстером

мйстере мастера

мастеров

мастер йм

мастеров

мастерйми

мастерйх

Н. мох Р. моху Д. моху Зн. мох Ор. мохом М.

Примітка: Обращаем ваше внимание на то, что в русском языке в формах ед. ч. от слова мох допустимы две основы: с беглым о и с сохра­нением о (моха, моху, мохом, мохе), во мн. ч. употребляется лишь ос­нова с беглым о.

Беглые гласные о, евстречаются не только в корнях слов, но и в таких суффиксах, как -ень (учень«ученик», в'язень«узник», крбсень «красавец»), -ець (українець, окрйєць«горбушка (хлеба)»), -ок (білок«белок», ділок «делец»):

учні

учнів

учням

учнів

учнями

учнях

учні

в язень

в'язня

в'язню

в'язня

в'язнем

в'язні

в'язню

в'язню

Н. учень Р. учня Д. учню Зн. учня Ор. учнем М. (на) учні (по) учню Кл. учню в язні

в'язнів

в'язням

в'язнів

в'язнями

в'язнях

Примітка: В украинском языке встречаются, однако, слова, при склонении которых возможны два варианта основы: с беглым с и с по­стоянным е в суффиксе Н.

Н. українець Р. українця Д. українцю

3. українця Ор. українцемrМ. (на) українці

(по) українцю ' окрййцю

Кл українцю українці Примітка: 1. Напомним, что буква єобозначает два звука й-\-е. При склонении слов наподобие окрйєцьгласный е выпадает, а звук й обозначается в записи слова соответствующей буквой.

2. Исключением из правила склонения слов с суффиксом -ець яв­ляется существительное мудрёць «мудрец», суффикс которого сохраняет гласный е во всех формах. Объясняется это тем, что поскольку корень данного слова оканчивается группой согласных др, то при выпадении гласного е в суффиксе образовалось бы труднопроизносимое сочета­ние согласных дрц. Сохранение е в основе слова при склонении харак­терно и для русского существительного мудрёц:

Н. мудрёць Р. мудреця Д. мудрецю Зн. мудреця Ор. мудрецём М. (на) мудреці (по) мудрецю Кл. мудрецю

мудреці

мудреців

мудрецям

мудреців

мудрецями

мудреці

При склонении слова чернёць «монах», наоборот, исчезает е в суффиксе -ець, а труднопроизносимое буквосочетание рнц упрощается: р выпадает в основах форм косвенных падежей ед. ч. и всех падежей мн. ч. Ср.:

мудрецях мудрёц

мудрецй

мудрецу

мудрецй

мудрецом

мудрецё мудрецы

мудрецов

мудрецйм

мудрецов

мудрецйми

мудрецйх

Н. чернёць Р. ченця Д. ченцю Зн. ченця Ор. ченцём М. (на) ченці (по) ченцю Кл. чёнцю

ченці

ченців

ченцям

ченців

ченцями

ченцях

ченці

ділки

ділків

ділкйм

ділків

ділкйми

ділках

ділки.

Н. білок білки ділок

Р. білку білків ділкй

Д. білку білкйм ділку

Зн. білок білки ділкй

Ор. білком білкйми ділком

М. білку білкйх ділку

Кл. — — ділку

Следует, однако, иметь в виду, что в целом ряде суф­фиксов существительных муж. рода гласные о не при скло­нении остаются неизменными, напр.: вёл-ет «великан», ceIT-оч «светоч».

УКРАЇНСЬКА ДУМА

Терпкими соками суворої і величної історії, волелюб­ністю народного сёрця і незміреною любов’ю до рідної, нйвпіл засіяної зерном і кров’ю землі вирощена україн­ська дума.

Історія нйшого народу-трудівника склёлася так, що він на протязі довгих століть мусив тримйти в ОДНІЙ руці сер- na, а в другій — зброю. Ніколи наш народ — народ вели­кої душі і доброго сёрця— не косувйв і не зазіхйв на чужі краї. А на його зёмлю в гонитві за зйском і черно­зёмом сунули і татйрські ординці, і турёцью яничйри, і ні- мёцью ландскнёхти, і швёдсью владолюбці, і польські маг- нйти. Тут, на обездолених зйймищах і крёсах, вонй шукйли ейтого життя і слйви, тут вонй мріяли навіки залишйти своє коріння й насіння, а залйшили свою згйньблену зброю і могйли.

Звитяжна боротьбй українського народу проти чужо- зёмних завойовників — це основа нйшого героїчного ёпосу.

Народйвшись ще в XV віці, він крізь бурёмш вікй дожйв до сьогоднішнього дня і жйтиме для новйх поко­лінь, бо гйнієм народу йому дано те беземёртя, пёред якйм безейлі тумйни хронології, і пёред яким вікй стоять у почёс- ній вйрті; більше того, завдякй своїй волелюбності, геро­їці, глибині почуттів, поетйчній довёршеноеп нйша дума перейшлй географічні кордони і стйла цінним культурним надбйнням інших народів. Отже, життєвий шлях її з ві- кйми не обривйється, а продовжує зеленіти в новому роз- вої. І ми можемо гордйтися, що наш український ёпос по прйву достойно входить у велйчну скарбнйцю світової культури.

{Стельмах М. П. Вступнё слово до кн.: «Думи». К., 1982).

нйвпіл «пополам» в зйтишку «в тиши» сплюндрованих «опустошенных» разючий свист «разящий свист» ясу перемог «победный салют» на протязі «на протяжении»

ніколи не косувйв і не зазіхйв «никогда не заглядывался и не посягал» в гонитві за зйском і чернозёмом «в погоне за наживой и чернозе­мом»

на обездолених зйймищах і крёсах «на обездоленных займищах и окраи­нах»

залишйли свою зганьблену зброю «оставили свое опозоренное оружие»

звитяжна боротьбй «победоносная борьба»

у почбсній вйрті «в почетном карауле»

крізь бурбмні вікй «сквозь бурные века»

стала надбйнням «стала достоянием»

в новому розвої «в новом расцвете»

у велйчну скарбнйцю «в величественную сокровищницу»

З мовної скарбниці

з дня у день «изо дня в день»

дісталося перцю з квйсом «довелось хлебнуть горя»

пошитися (пошивйтися) в дурні «остаться (оставаться) в дураках» вітром підбйто, а морозом підшито «на рыбьем меху» в сіні вогню не сховаєш «в мешке шила не утаишь»

ВПРАВИ

1.

Зразок: в зйтишку — зйтишок, місц. відм. однини, ¡мён- ник чол. роду

2. Відшукййте російські екв!валёнти:

нйвпіл засіяна зерном і кров’ю земля; в зйтишку біля до- мйшнього вогнища; сплюндровані вогнём і ^мечём посё- лення; не косувйти і не зазіхйти на чужі краї; обездолені зйймища і крёси; віки стоять у почёснш вйрті; зеленіти в новому розвої; ввійти в величну скарбницю світової куль­тури; перейти географічні кордони

3. Відновіть вихідну7 форму:

вогнем, сну, дні, кораблями, мййстра, хлопця, ділкй, мо­лодці

4. Провідміняйте:

лоб, рот, мох, лев, вогонь, сон(растение)

5. Перекладіть українською мовою, використовуючи сталі звороти, подані в рубриці «З мовної скарбниці» в уроках 2 і 3:

Нужно настойчиво трудиться изо дня в день, чтобы выра­стить хороший сад. Как ребята ни старались, все равно остались в дураках. Ему довелось хлебнуть горя в своей жизни. Пальто на рыбьем меху. Куда вы собрались на ночь глядя? Дело в том, что мне нужно срочно зайти к другу. Я давно знаю этого человека, как говорится, мы с ним пуд соли съели.

Запам’ятййте різницю

дістати (з кишёш) «достать (из и дістатися (до якогось місця)

кармана)»

бігати «бегать»

начиняти (начинити) «начинять (начинить)» бататий «богатый»

прйвид «привидение» «добраться (до какого-нибудь места)»

запобітати «заискивать» начйння (хйтнє) «утварь (до­машняя)» батаття «костер» привід «повод, предлог»

Вставні голосні о, е(Вставные гласные о, е): земля — земель, книжка — книжок, вікно— вікон, вій- на — воєн

При склонении украинских существительных наблюда­ется изменение в основе, прямо противоположное описан­ному в уроке 3. В формах косвенных падежей появляются гласные о, е>отсутствующие в исходной форме им. пад. ед. ч. Например, вставные о или е появляются в форме род. п. мн. ч. целого ряда существительных жен. рода I склонения (земля, жінка, сестрй, веснй). Подобные из­менения в основах свойственны и родственным им русским

а также: сестрй — сестер, петля — петель, веснй — вёсен, сурмй «труба» — сурем.

Вставные гласные о или е могут появляться не только в корнях, но и в суффиксах существительных жен. рода в формах род. п. мн. ч.: пі-сн-я— ni-сёнь, сп-й-льн-я — сп-й-лень, cOT-н-я — сот-ень, ніж-к-а— ніж-ок.Следует, однако, иметь в виду, что в отличие от родственных рус­ских слов с основой на мягкий согласный я, в формах род. п. мн. ч. украинских слов сохраняется мягкость я, что и обозначается на письме буквой 6, ср.: укр. вйшня — ви­шеньи рус. вйшен, укр. пісня— шсёнь и рус. пёсен, укр. спйльня — спйлень и рус. спйлен, укр. сотня — сотеньи рус. сотен.

Вставные гласные о, е появляются и в формах род. п. мн. ч. существительных сред, рода, причем такие же изме­нения в основе свойственны и родственным русским сло­вам, ср.: вікно— вікони окно — окон; полотно — поло­тен и полотно — полотен; відро— відери ведро — вёдер. Иногда вставное е свойственно всем формам существи­тельных сред, рода во мн. ч.:

(по) дну

Примітка: Обращаем внимание читателей на то, что формы род. п. мн. ч. существительных сред, рода могут образовываться с помощью окончания -ів: ікло«клык»—іклів(а не ікол), а также представлять собой чистую основу слова: горло — горл, гйрло «устье реки» — гирл, жёрло — жерл, кермо«руль» — керм, дёрево — дерёв, чёрево «жи­вот» — черёв, джерело«источник» — джерёл. Формы род. п. мн. ч. не­которых украинских слов, родственных русским, отличаются, ср.: укр. кочергй — кочёрг и рус. кочергй — кочерёг.

Таким образом, вставные гласные о, е появляются в тех формах существительных жен. и сред, родов, основы ко­торых оканчиваются на следующие сочетания согласных: кн(вікно— вікон), рн(зерно — зерен), сн(веснй — вёсен), стр (сестрй — сестёр), дн (дно — ден), мл (зем­ля — земёль), шн (вйшня — вйшень), тн (сотня — со­тень), льн (спйльня—спйлень).

Вставное е встречается также в формах род. п. суще­ствительных, употребляющихся только во мн. ч. и склоня­ющихся по образцу слов I склонения: ясла «ясли» — ясел, ясна «десны» — ясен, вінця«края сосуда» — вінець, піхви«ножны» — піхов. Ср. с формами родственных рус­ских слов: ясли — яслей (а не ясель). Нередко формы существительных в род. п. мн. ч. внешне сходны, но об­разуются они по-разному; и об этом следует помнить. На­пример, существительные жен. рода траншёя, ідёя, алёя, мйиіа, свиня, стаття, сім'я в род. п. мн. ч. все имеют форму с конечным -ей, ср.: траншёй, ideü, алёй, мишёй, свинёй, статёй, ciMeü.Однако у первых трех слов форма род. п. мн. ч. представляет собой чистую основу исходной формы им. п. ед. ч., ср.: алёй-а — алёй, траншёй-а — траншёй. Слова мйшаі свиняобразуют формы род. п. мн. ч. с по­мощью окончания -ей: мйш-а — миш-ёй, евин-я — свин-ёй. И, наконец, в формах род. п. мн. ч. слов статтяи сім'япо­является вставное е в основе, причем в основе слова стаття появление вставного е сопровождается заменой второго согласного т согласным й, ср.: статт-я — статёй, сім'я (сімй-a)— ciMeü.

Такие же различия в образовании форм род. п. мн. ч. наблюдаются и в родственных русских словах, ср.: тран­шёя — траншёй, аллёя — аллёй, мышь — мышёй, сви­нья — свинёй, семья — семёй, статья — статёй.

У некоторых существительных муж. рода вставное е появляется в основе всех фо^рм, кроме исходной, ср. скло­нение слов швець«сапожник» и жнець«жнец»:

Н. швець шевці жнець женці

Р. шевця шевців женця женців

женцю

женця

женцём

женцям

женців

женцями

Д. шевцю шевцям

Зн. шевця шевців

Ор. шевцём шевцями

М. (на) шевці шевцях (по) шевцю Кл. шёвцю шевці

шёвне

женці женцях

женцю

жёнцю женці

жёнче

В приведенных словах иів-ецьи жн-ецьвставное е в основе форм как бы компенсирует выпадение е в суффиксе -ецьпри склонении. Такое явление наблюдается регуляр­но в основах существительных, состоящих из одних со­гласных. Ср. кроме слов жнецьи швецьтакже мр-ець «по­койник» — мер-ц-я, жр-ець «жрец» — жер-ц-я и т. п.

УРЙВОК З ДУМИ «СМЕРТЬ КОЗАКА БАНДУРИСТА»

На татйрських полях Та на козйцьких шляхйх То ж не вовкй-сіромйнці Квйлять та проквиляють,

Не орлй-чорнокрйльці клекочуть,

Попід небесйми літйють,—

То ж сидйть на могйлі Козйк старёсенький,

Як голубонько сивёсенький,

Та на бандуру грйе-вигравйе, Голосно-жйлібно співйє.

Гей, і кінь же біля його ПострШяний та порубаний,

І рйтища полймані,

І в ладівнйці — ні днісенького набою,

І піхви — без шйблі булйтної,

Тільки остйлася козакові бандура подорожня, Та в глибокій кишёш тютюну півпапушки,

Та люлька-бурулька.

Гей, сидйть же кобзйр на могйлі,

І люлечку потягйе,

І на бандурі грйе-вигравйє,

І голосно-жйлібно співйе:

«Гей, панове-молодці,

Козакй-запорожці!

Ой де ж то ви пробувйете?

Чи до Січі-мйтері приїжджйєте,

Чи ляхів-ворогів киями покладйєте,

Чи татйр-бусурмён

Малахйями, як череду, в плін завертйете? Гей, коли б же мені бог поміг Старі ноги розправляти Та й за вйми поспішйти,

Хоч би я на остйнку віку вам заігрйв Та голосно-жйлібно заспівйв.

Гей, уже ж, видно, мені без бандури пропадйти,

Уже нездужаю по степйх я чвалйти;

Будуть менё вовкй-сіромйнці зустрічйти І дідом за обідом коня мого заїдйти.

вовкй-сіромйнці «серые волки» на могйлі здесь «курган на месте захоронения» рйтища «копья» в ладівниці «в пороховнице»

ні днісенького набою лит. однісінького «ни одного патрона» піхви «ножны»

півпапушки тютюну «полсвязки тйбачных листьев» люлька-бурулька «курительная трубка-сосулька» пробувйєте «пребываете» в плін лит. в полон «в плен» нездужаю здесь «не в силах» чвалйти «бродить»

ВПРАВИ

1. Прочитййте текст. Знайдіть у ньому словй: 1) в основах якйх з’являються вставні е або о: 2) з випадними о та е; 3) з чергувйнням о, е зів основі. Відновіть їх вихідну форму та вйзначіть, у якій формі їх ужйто в тёкеті.

2. Провідміняйте:

земля, ишбля, соснй, дно, молитва, вікно, сестрй, книжка

3. Перекладіть українською:

У него нет сестер. Много весен пронеслось над этой древ­ней землей. В доме много окон. На ладони у Оксаны лежа­ло несколько зерен пшеницы. Дмитрий знает много укра­инских народных песен и всегда охотно их поет с друзьями. В нашем районе открыли несколько детских яслей. Сколь­ко женщин работает на нашем заводе? Обложки книжек были украшены национальным орнаментом.

4. Утворіть форми род. відм. множний:

бджола, коло, земля, вишня, пісня, гора, річка, межй, водй, дно, скло, гра, дошка, книжка, сотня

5. Відшукййте українські еквіваленти, використовуючи відомості, подані в рубриці «Запам’ятайте різнйцю» попередніх уроків:

выносливый организм; найти повод; заискивать перед на­чальником; похож на привидение; сидеть у костра; обма­нуты человека; богатое хозяйство; кухонная утварь; быст­ро бегать, небольшой отрезок пути

З мовної скарбниці

пёрший-лшший «первый попавшийся» більш-менш «более менее»

ні в якому (в жодному) рйзі «ни в коем случае»

Комплексні зміни в основах імбнників (Комплексные изменения в основах существительных): вісь — oci, oeec— вївсйу тйждень— тижня, скло— стёкла, нёбо— небесй, теля — теляти. Нерегулярні зміни в основах імбнників (Нерегулярные изменения в основах существительных): четвёр— четвергй, дошка — дощдк, гра — ігри

вівці

овёць

вівцям

овёць

вівцями

вівцях

В основах украинских существительных может при склонении изменяться не единичный звук (и обозначаю­щая его на письме буква), а целый комплекс звуков (и букв). Например, в основах форм косвенных падежей не­которых слов женского рода (вісь«ось», вівця«овца») одновременно гласный ічередуется сои выпадает на­чальный согласный в:

Примітка: Однако такое изменение свойственно не всем существи­тельным жен. и муж. рода с начальным слогом основы ві,ср., напри­мер: вільха«ольха» и вівсюг«овсюг»:

Н. вільха вівсюг

Р. вільхи вівсюгй

Д. вільсі вівсюгу

Зн. вільху вівсюг

Ор. вільхою вівсюгом

М. (на) вільсі вівсюгу

В существительном овёс«овес» происходит изменение основы, противоположное описанному выше: согласный в, как и гласный і,появляются в формах косвенных паде­жей, кроме формы вин. п. ед. ч., совпадающей с исходной формой:

Н. овёс вівсаи вівсй

Р. вівсй вівсів

Д. вівсу вівсйм

Зн. овёс вівсаи вівсй

Ор. вівсом вівсйми

М. (на) вівсі вівсйх

(по) вівсу

Изменение основы слова при склонении может заклю­чаться и в исчезновении либо, наоборот, появлении в ее составе групп согласных и гласных. Иногда такие группы являются частью корня, например, в словах тйжоено, скло:

Часто группа гласных и согласных, появляющаяся в основах форм, представляет собой суффикс. Например, суффиксы -аг (-ят) и -ес- усложняют основу форм косвен­ных падежей ед. ч. и форм мн. ч. целого ряда существи­тельных сред. рода. Ср.:

(по) нёбу

В словах муж. и жен. родов с суффиксом -ин- в исход­ной форме (громадянин«гражданин», людина)при скло­нении основа, наоборот, упрощается: суффикс -ин- выпа­дает в падежных формах мн. ч.:

Примітка: Подобные же изменения в основах свойственны и фор­мам родственных русских слов, ср.: нёбо — небесй, гражданин — грйждане.

В некоторых украинских существительных наблюдают­ся нерегулярные изменения основы, свойственные лишь им. Подобные формы уникальны и их следует запомнить. Ср. склонение слов четвер«четверг», дошка «доска» и гра «игра»:

Н. четвёр Р. четвергй Д. четвергу Зн. четвёр Ор. четвергом М. (на) чет­вергу

ігри

ігор

іграм

ігри

іграми

іграх

ДІАЛЕКТНЕ РОЗМАЇТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Від Сяну й Бугу на зйході до Сіверського Дінця на сході, від Прип’яті на півночі до Чорного й Азовського морів на півдні живё український народ. Кожен, хто коли- нёбудь хоч ненадовго виїжджйв із рідного міста чи селй в сусіднє, а тим більше віддйлене, знйє, що говорять там хоч і українською мовою, та всё ж таки трохи якось по- іншому, не так, як у його рідному селі чи місті. Та нйвіть сам процёс говоріння називйють неоднйково в різних міс- цёвостях України: в одних — говорять або говорит, вогб- рат, говбреть, говоре, гвйрат, говбрут, в інших же ж — гомонять або гомонеть, ще в інших — бййуть, балйкайуть, гадйють, бесідують...

Приїхав автобусом — так говорять усюди на Україні, і лишё на Закарпйтті й, рідше, Гуцульщині скйжуть при­йшов з автобусом. Або й такий приклад. На запитйння своєї пот1хи-малёнького синочка чи донечки, де в них узявся мёншенький брйтик Петрусь чи сестричка Оксйн- ка, мйма, якй живё на центрйльній і лiвoбepeжнiй Укра­їні, жартуючи, відповість: приніс чорногуз або лелёка, на Поділлі — чорногуз або ббцюн, на правоберёжному Поліс­сі — бусел, бусенЬу на Чернігівщині й лiвoбepeжнiй Ки­ївщині — гййстер, на батьківщині О. П. Довжёнка біля Сосниці — клёкотеньуна Волині й Лёмювщиш — ббцюн, ббцян, у Галичині, на Закарпйтті й Буковині — бузьок, бусько (тут кйжуть ще й весёлик), над Тисою на Закар­пйтті — ґбвля...

А бувйє й такё, що вживйють однё й те сйме слово, алё розуміють його по-іншому... Приїхала подолянка в гості до своєї свекрухи-галичйнки. І дуже вже хотілось сподо­батись свекрусі, догодйти їй. Попросила якось свекруха невістку наварити на обід пирогів. Та, не задумуючись, замісила тісто, розтопила піч і напеклй пирогів. Прихо­дить свекруха з поля на обід і бйчить: є пироги.., та не ті — печёш, а не варён!. Прйкро стйло невістці, що не вй- конала прохйння мйтері. А звідки ж було їй, небозі, знйти, що в Галичині пирогйми називйють і варёш варёники, і печёш пирогй.

Отже, не всюди на Україні говорять однйково. Тери­торіальні різновиди сучасної національної мови називй- ються говорами чи д!алёктами і наріччями. Наука, якй вивчйє територійльні вйяви тої чи іншої мови, називй- ється діалектологією. Знавці українських говорів, учёш- діалектологи, можуть на основі нйвіть небагатьох харак- тёрних рис у мовленні тієї чи іншої людйни досить до- клёдно... встановити, з якої місцевості походить чи де про- живге ця людина. За приклад досить узяти такё. Якщо ваш співрозмовник вимовляє ёблуко, єкйй зймість яблуко, який, можете не сумнівйтись у його походженні з Гуцуль- щини, а якщо він скёже вонй пйиіеть зймість пйиіуть, то він, найімовірніше, родом із Надснов’я на Чернігівщині. (Залёський А. М.// Культура слова. К-, 1990. Вип. 38)

В л a с н г нёзви (Имена собственные)

Гуцулыцина—историко-этнографическая область в горных ра­йонах Ивано-Франковской, Черновицкой и Закарпатской областей Укра­ины

Поділля — Подолье (Подолия, Подольская земля) — историческая область в бассейне Южного Буга и побережья Днестра, территория современных Винницкой и Хмельницкой областей Украины

Полісся—Полесье — область, занимающая север Украины (Во­лынская, Ровенская, Киевская, Черниговская, Житомирская области), а также юг Беларуси и запад России

Волйнь — Волынь (Волынская земля) — историческая область в IX—XVIII вв. в бассейне южных притоков р. Припять и верховьев Западного Буга (современная территория Волынской, Ровенской, Житомирской, северных частей Тернопольской и Хмельницкой областей Украины, восточной части Люблинского воеводства Поль­ши)

Буковйна—Буковина—историческое название (с XV в.) части территории современной Черновицкой области Украины (Северная Буковина) и области Сучава в Румынии (Южная Буковина)

Галичинй — Галичина (Галиция) — историческое название части западноукраинских и польских земель; современные Ивано-Франков- ская, Львовская, Тернопольская области Украины, Жешувское и боль­шая часть Краковского воеводства в Польше

Закарпйття — Закарпатье (Закарпатская Украина) — территория современной Закарпатской области. В X—XI вв. входило в состав Ки­евской Руси. В XI в. захвачено Венгрией, затем входило в состав Авст­рии и Австро-Венгрии. С 1919 г.— Чехословакии. С 1945 г.— в составе Украины.

Лёммвщина — Лемковщина — территория в Карпатах на склонах Нижних Бескидов, где жила этнографическая группа украинцев — лёмки. После второй мировой войны большое количество лемков пере­селилось во Львовскую, Тернопольскую и Николаевскую области, а также в западные районы Польши. Сегодня границы Лемковщины как этнографического района трудно четко определить.

Буг (Швдённий Буг) — Буг (Южный Буг) — река на Украине, впадает в Бугский лиман Черного моря

Сіверський Донёць — Северский Донец — правый приток Дона Прйп’ять — Припять — река на Украине и в Беларуси, правый приток Днепра

Тйса — Тиса— река, самый длинный (левый) приток Дуная; проте­кает главным образом по территории Украины, Венгрии, Югославии, а также Румынии, Чехии и Словакии

Сян — приток р. Вислы, протекает по территории Галиции Надснов’я — Надсновье — территория по р. Снов, притоку р. Дес­ны, в Черниговской области

потіхи «утехи» жартуючи «шутя» непорозуміння «недоразумение» сподобатись «понравиться» догодити «угодить» прйкро «обидно»

небозі «бедной, бедняжке» різновиди «разновидности» вйяви «проявления» знавці «знатоки» рис «черт»

AOKJiaAHO «подробно, обстоятель­но»

ВПРАВИ

1. Дййте відповідь по-українськи:

Чи однйково говорять жителі різних міст або сіл Ук­раїни? Як називёеться наука, що вивчйє територійльні різновиди націонйльної мови? Як називйються такі тери- торійльні різновиди мови? Як у різних місцевостях України називйють лелёку? Чому невістка-подолянка не зрозуміла прохйння свекрухи-галичйнки? З яких місць родом люди­на, що зймість яблуко, який кйже єблуко, єкйй?

2. Провідміняйте:

дно, погода, коло, сестрй, українець, гонець, сон (росли­на), мййстер

3. Знайдіть 2—3 прикмётники для 03Ha4eHHR поданих слів:

скло, погода, озеро, повітря, дорога, людина, дерево, шкіра

З мовної скарбнйці

Народні назви місяців

січень — тріскун, сніговйк, льодовик

лютий — крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг

бёрезень — протйльник, з гір потоки, заграйярочки, капельник

квітень — краснёць, снігогін, дзюрчйльник, водолій, лукйвець

трйвень — трёвник, niceHHHK, місяць-громовйк

чёрвень — крёсник, чёрвець, ізок, гнилёць

липень — сінокіс, косень, білень, грозовйк, іллюх

серпень—копень, гёдзень, хлібочол, жнивёць, приберйха-припасйха,

спаавёць

вёресень — сівбнь, ревун, зйрев, вареснёць, маїк жовтень — грязень, весільник, хмурень, зазймник листопад — падолйст, брйтчин, напівзймник грудень — хмурень, мочйвець, андрієць

Варійнти основ форм імбнників

(Варианты основ форм существительных): козй — коз н кіз, соснй — сосони сосен, чобіт— чоботамии чоботями, крихта — крихт, крихіти крихот

У некоторых украинских существительных в одном и том же падеже возможны формы — варианты. Они содер­жат, например, разные основы слова при одном и том же падежном окончании. Так, у существительных жен. рода I склонения, основы которых оканчиваются группой со­гласных, в род. п. мн. ч. возможны формы без оконча­ния с основой исходной формы им. п. ед. ч. или же с осно­вой, в которой появляются вставные еу оили і: іскра— іскри іскор, служба — служби служеб, крйхта«кроха» — крихт, крихоти крихіт.Иногда в род. п. мн. ч. таких су­ществительных возможны параллельные формы со встав­ными оили е: соснй— сосони сосен.

Примітка: Формы род. п. мн. ч. у родственных украинских и русских слов жен. рода I склонения с группой согласных в конце основы могут различаться. Например, в русском языке для слов йскра, служба в род. п. мн. ч. допустимы лишь формы без вставных гласных е или о: искр, служб, а для слова соснй — только форма сосен. В то же время если русское сло­во молйтва в род. п. мн. ч. употребляется только в форме молйтв, то для украинского слова молйтва в этом падеже допустима лишь форма с вставным ударным о: молитов.

Сравните приведенные существительные со словами, в формах род. п. мн. ч. которых обязательны вставные глас­ные оили е(мітлй«метла» — мітел, вйиіня— вйшень, жінка — жінок)или же допустима только форма, основа которой совпадает с основой исходной формы им. п. ед. ч. (фйрба«краска» — фарб, буква— букв, бйтва— битв, пільга«льгота» — пільг, форма— форм, щогла«мач­та» — щогл).

У существительных жен. рода I склонения возможны также параллельные формы род. п. мн. ч. с чередованием и без чередования е, ос ів закрытом слоге: козй— кози кіз, сльозй— сльози сліз, головй— голови голів, пан­чоха«чулок» — панчохи панчіх, тополя«тополь» — то­польи топіль, підлога«пол (в помещении)» — підлоги підліг, жмёня«горсть» — жменьи жмінь.Сравните эти слова с теми, в формах которых обязательно происходит чередование е, ос і (школа— шкіл, особа— осіб, берё­за — беріз, дорога — доріг)или же сохраняется е, оосно-

вы исходной формы (водй— вод, межй— меж, розмо­ва— розмов, долоня— долонь).

Варианты основ с чередованием и без чередования е,осівформах род. п. мн. ч. возможны и у слов сред, рода: плечё — плечи пліч,ср. с озеро — озёри слово — слів, коло — кіл.

Параллельные формы образуются и от ряда существи­тельных муж. рода и слов, употребляющихся только во мн. ч. Для таких слов в дат., твор. и предл. падежах допус­тимы формы с твердой и мягкой основой. Окончания оста­ются фактически теми же, лишь мягкость согласного обо­значается буквой я, напр.: штанй— штанйми штйням, штанймии штйнями, у штанйхи у штйнях; ворота— во­ротами воротям, на воротахи на воротях; чобіт«сапог» — чоботами чоботям, чоботамии чоботями, у чоботахи у чоботях.Чередование мягких согласных с твердыми в основе форм свойственно также некоторым существитель­ным жен. и муж. рода В ТВ. п. ед. ч. и род. или вин. п. мн. ч., напр.: буря— бурею, бур(ср. с рус. буря— бурей, бурь), кінь— конём, коней(ср. с рус. конь— конём, конёй).

Разные основы появляются у некоторых слов в формах мн. ч. Ср., например, склонение украинских слов вухо

(по) оку

Иногда основы форм слова в ед. и мн. ч. могут вообще не иметь ничего общего, напр.: деснйи ясна«десны»:

В то же время в украинском языке некоторые сущест­вительные не имеют подобных супплетивных форм в от-

личие от родственных русских слов. Ср., например, укр. людйна — люди и рус. человёк — люди, а также укр. мрія— мрійи рус. мечтй — мечтйний (от мечтйние).

Івйн Багряний

УРИВОК 3 РОМАНУ «сад гетсимАнський»

І багйто ще було надзвичййних людёй в цій кймері. Ба всі люди тут були по-свойому надзвичййні, й про кожного з них можна багйто, дуже багйто сказйти. Кожен з 340 був чимсь оригінйльний, і щоб їх усіх охарактеризувйти, трёба написйти окрёму, велику книгу. Починйючи від токаря з ХТЗ та агронома з колгоспу й кінчйючи високим інже- нёром та профёсором Мйрксо-лёшнського інституту— всі вони були вйрті окрёмо1увйги. Ділй ж у них були найріз­номанітніші і чйсом найфантастйчніші, а чйсом нйдто вже безглузді й смішні. Тут були ті, що сиділи за велику ди- Bepciio й за галоші (насмілилися десь сказати, що в крам­ницях «советських бракує галош), за те, що були колись за кордоном, і за те, що не були за кордоном, за те, що збудувйли не так завод, і за те, що той завод слідчому зду- малось зірвйти. За те, що в колгоспі чомусь здохла старй кобила, і за те, що чомусь помёр після пиятйки начйльник політвідділу МТС. За свйстику, намальовану на вчйтеле- вому черевикові, й за криво намальовані вуса «вождя» на мистёцьшм панно; за те, що назвйв життя собйчим, і за те, що назвйв цибулю совєтським сйлом. За те, що не був у Червоній Армії під час революції, й за те, що в ній був сйме під час революції; за те, що не був у пйртії, й за те, що якрйз був у пйртії. За те, зрёштою, що нещаслйвим уродйвся й що такйй вйпав жёреб. В багатьох районах РВ НКВД дістйли плйни (все-бо в цій країні планова­не),— плйни ліквідйції «ворогів народу»,— їм довёдено план до району, а вонй вже довелй його до двору, бо му- сіли вибирйти — або виконати план «боротьби з ворогйми народу», або не вйконати того плйну й сісти самйм, як сі- дйли всі за невиконйння будь-якого плйну. Виконуючи план, начйльники на місцях хапйли всіх, на кому спиня­лася їхня увйга, а план таки виконували. А тепёр же ще план трёба перевйконати, та не як-небудь, а по-стахйнов- ському — на двісті процёнт1в. І попливли «вороги народу» в тюрми рікою. Велике діло план і велике діло — кампйнія реконструкції людини, а ще більше діло — кампйнія очй- стки тйлу від прямйх і потенційних ворогів режйму. Хібй масштйб і глибинй цієї кампйнії арёцгпв не є доказом масштйбів невіри прйвлячоц верхівки в лояльність і вір­ність своїх громадян?! А оскільки дія викликйє протидію, то чим більше розгортйєтьсй кампйнія ліквідйції «ворогів народу», тим більше тих ворогів стає, бо не може ж мйти за арештованого й знищеного сина стйти другом систёми! Або брат за брйта! І таким чином брила, котячись з гори Безглуздя, стає все більшою, ситуйція стає все безнадій­нішою, все йде до ідіотизму, до самозаперёчення. А ма- шйна працює.

ХТЗ (Хйрківський трйкторний за­вод) «Харьковский тракторный завод» були eapTi окрёмо! увйги

«заслуживали особого внима­ния»

безглузді «бессмысленные» пиятйки «пьянки, попойки»

бракує «не хватает» мистецькім «художественном»

колйсь «когда-то» зрёштою «наконец»

слідчому «следователю» жёреб «жребий»

зірьйти «взорвать» РВ (районний відділ) «районный

отдел»

чомусь «почему-то» дістйли «получили»

все-бо «ибо все, ведь все» мусіли лит. мусили «были должны, вынуждены» спинялася їхня ysara «останавливалось их внимание» xi6a «разве»

прйвляча верхівка «правящая верхушка»

Энйщеного «уничтоженного» брйла «глыба»

самозаперёчення «самоотрицание»

Івйн Багряний (1906—1963)

Псевдонім українського письмённика Івйна Швловича Лозов’ягіна. Життя і творчість цієї непер0січної й талано- вйтої людйни та митця донедйвна булй мйло відомі широ­кому читйцькому загйлу в Україні. Причини цілком зрозу­мілі. Івйн Багряний зазнйв і жахів стйлінських катівень, і поневірянь емігрйції. Помёр він 25 сёрпня 1963 р. в 3a- хідній Шмёччйш. Ромйн «Сад Гетсимйнський» — найкрй- щий твір письмённика. Видатний український громйд- ський діяч і письмённик Володймир Кирйлович Винни- чёнко назвйв його «велйким, вопіющим і страшнйм доку- мёнтом». Ромйн пёвною мірою автобіографічний. В його основу поклйдено те, що йвтор пережйв і побйчив на влйсні очі в 30-ті рокй під час ув’язнення в хйрківській тюрмі. Ромйн видано впёрше за кордоном у 1950 році. В Україні він побйчив світ лишё в 1990 році в журнйлі «Дніпро» (№ 4—10). Окрёмим видённям опублікований у видавництві «Дніпро» в 1991 році.

непересічної й талановитої людйни та митця «незаурядного и талант­ливого человека и художника»

AOHeAasHa «до недавних пор»

широкому читацькому загйлу «широкой читательской публике» катівень «застенков» поневірянь «мытарств»

пёвною мірою «в определенной мере (степени)» побйчив на влйснІ очі «увидел собственными глазами» під час ув’язнення «во время заключения» побйчив світ «вышел в свет»

ВПРАВИ

1. Прочитййте текст І коментйр до нього. Поясніть зміни в основах при відмінюванні таких слів, ужйтих в них:

людёй, до двору, на очі, катівень, громадян, в році

Відновіть їхні вихідні форми, а тйкож вйзначіть, у якій формі їх подано в тёкстах.

2. Знайдіть українські ешвалёнти в тексті та коментарі до нього:

увидел собственными глазами, заслуживали особого вни­мания, выпал жребий, останавливалось их внимание, по­плыли рекой, правящая верхушка, действие вызывает про­тиводействие, широкая читательская публика, вышел в свет, незаурядный человек и художник, в определенной степени

3. Перекладіть українською. При виконйнні завдйння користуй­теся «Російсько-українським словником»:

Приходите к нам в гости в четверг. Я видел это собствен­ными глазами. В полу не хватало нескольких досок. Док­тор обнаружил у девочки воспаление десен. Оксана не лю­била шумных игр. Достаточно нескольких искр, чтобы вспыхнул пожар. Сколько бурь пронеслось над древней украинской землей.

4. Наведіть можлйві варійнти форми род. відм. множний поданих слів, поясніть, за рахунок якйх змін в основі слова вонй виникйють:

жмёня, підлога, тополя, сльозй, лозй, панчоха

5. Підберіть українські відповідники:

дёсны, глаз, стадо, круг, награда, ладонь, граница (пре­дел), сутки, лицо (человек), делец, сильный стук, бумага, пепел, великан

З мовної скарбниці

Не дай, боже, з Івйна пйна, з козй кожуха, з свині чобіт.

Не доженёш і конём, що запізниш однйм днем.

Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.

Скорий поспіх — людям посміх «Поспешишь — людей насмешишь». Працювйти як мокре горйть «Работать спустя рукава, с ленцой».